Визначення пріоритетів у бюджетуванні малих міст України, орієнтоване на результат

Через брак фінансових ресурсів малі міста України мають низький рівень соціального розвитку, невисокі темпи будівництва житла та об’єктів соціальної інфраструктури, недостатньо розвинену систему водопостачання та каналізаційних мереж, постійні проблеми у сфері благоустрою міста.

Перерозподіл фінансового ресурсу на користь місцевих бюджетів, надходження до яких в останні роки збільшилися майже на третину та мають динаміку подальшого зростання, є підтвердженням ефективності бюджетної децентралізації. Але разом із створеною можливістю місцевих органів влади самостійно вирішувати питання розвитку громади, до бюджетів малих міст додалось фінансування ремонту та утримання комунальних доріг, лікарень «Укрзалізниці» та медчастин, спортивних закладів, шкіл та закладів культури і профтехосвіти. Тобто разом з доходами збільшилися й витрати.

У цих умовах збалансованість бюджету особливо у малих містах, таких як Фастів, може бути лише при розумному плануванні та ефективному використанні кожної копійки. Якщо проаналізувати на що витрачають свої бюджети малі міста, то побачимо, що основні видатки спрямовані на соціальний захист і забезпечення, освіту за охорону здоров’я.

Чи потрібно якісь напрямки бюджетних витрат визначати пріоритетними?

Уявимо ситуацію на прикладі сім’ї, де разом із батьками та трьома дітьми живуть бабусі й дідусі, і всі вони мають рівні права та голос у прийняті рішень. Після отримання зарплат та пенсій за великим столом зібрались близькі родичи, щоб розподілити сімейний бюджет на наступний місяць. Тато й мати зазначили про необхідність оплати комунальних послуг – 2 голоси, проте діти запропонували купити новий айфон, ролики, конструктор та цукерки – 3 голоси, голоси бабусь та дідусів розділились. Згідно голосування були куплені речі за дитячими забаганками. Наступного місяця ситуація повторилась. Не складно уявити, в яких з часом умовах життя опиниться уся родина: без світла, води, тепла, газу та каналізації, але з айфоном та цукерками. На такому простецькому але життєвому прикладі зрозуміло й дітям, що пріоритетні напрямки витрат треба завжди визначати і реалізовувати.

Законодавчих норм щодо пріоритетів у розподілі бюджету не існує. Міські ради, в тому числі і Фастівська, не мають чітких інструкцій щодо пріоритетів у бюджетуванні. Маючи у складі міськрад депутатів, які на виборах перемогли за списками партій і повинні враховувати політичну доцільність у своїх рішеннях, сподіватись на одноголосну підтримку у розподілі бюджетних коштів не приходиться. При всіх протиріччях через політику у місцевій раді депутатська комісія з питань бюджету міста Фастова змогла визначити пріоритет у бюджетуванні таких напрямків як ремонт аварійних об’єктів та застарілих комунікацій інфраструктури міста, забезпечення медичної галузі необхідними ліками. Також у бюджетній підтримці знаходяться проекти, які додатково збільшують надходження до міської казни та які отримали проектно-кошторисну документацію і можуть бути профінансовані не тільки місцевим, а й обласним бюджетом, Фондом регіонального розвитку, донорськими організаціями тощо.

Наряду з цим у Фастові прагнуть впровадити пріоритетність бюджетування за роками. Наприклад, поточний рік визначається роком охорони здоров’я в місті. Це означає, що медицина на цей бюджетний період матиме подвійний пріоритет у фінансуванні, що дозволить вирішити питання, які накопичувались роками через брак коштів. Таке бюджетування орієнтоване на конкретний результат.

Наступним кроком у проведенні адмінреформи буде формування чіткого і збалансованого розподілу повноважень, ресурсів і відповідальності між органами центральної влади і місцевого самоврядування. Головне, щоб особисті інтереси окремих обранців та політичний егоїзм певних сил, що формують, навіть руйнують більшість у раді, не стали на заваді прагненню фастівчан мешкати у найкращому місті для життя та бізнесу – Фастові.